Методична скарбничка

Навчальні програми з української мови для 5-9 класів
Навчальні програми з української мови для 10-11 класів (чинні з 2018 року). Рівень стандарту
Навчальні програми з української мови для 10-11 класів (чинні з 2018 року). Профільний рівень
Навчальні програми з української літератури для 5-9 класів
Навчальні програми з української літератури для 10-11 класів (чинні з 2018 року). Рівень стандарту
Навчальні програми з української літератури для 10-11 класів (чинна з 208 року). Профільний рівень
Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2018/2019 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році
Українська мова. Критерії оцінювання навчальних досягнень
Українська та зарубіжна література і література національних меншин. Критерії оцінювання навчальних досягнень

Схеми аналізу художніх творів

СХЕМА АНАЛІЗУ ПОЕЗІЇ (ВІРШОВАНОГО ТВОРУ)

А) Будь-який вірш, пісню, сонет і т.ін. можна аналізувати за таким зразком:

1. Назва
2. Епіграф
3. Розмір і система віршування
4. Засоби творення – мовні, мовно-поетичні
5. Рід літератури
6. Найвиразніші образності, образи й характери людей чи суспільних (природних) явищ тощо
7. Тема, проблема, ідея твору
8. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) Оду, баладу тощо можна аналізувати за такими параметрами:

1. Назва
2. Засоби та прийоми творення (загальна характеристика)
3. Форма (будова) і композиція твору
4. Образи і характери людей та явищ
5. Система образів і сюжет
6. Тема і тематика
7. Проблема і проблематика
8. Ідея та ідейний зміст
9. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

В) Поему можна аналізувати за таким схематичним зразком:

1. Назва
2. Мовно-нормативні та мовно-поетичні засоби
3. Загальна темпоритмічна характеристика
4. Форма і композиція твору
5. Повноцінні і всебічні характеристики героя чи антигероя
6. Загальні характеристики другорядних діючих осіб (персонажів)
7. Система образів і сюжет
8. Конфлікт твору і його основні елементи
9. Тема і тематика
10. Проблема та ідея твору
11. Проблематика та ідейне багатство
12. Художня, суспільна та естетична цінність.

(Козлов А.В., Козлов Р.В. Літературознавчі дослідження в школі. – Кривий Ріг, 2002.)

СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

При аналізі прозових творів акценти змішуються на образи, систему образів, кон­флікт, тематику, повноцінність і багатогранність образів тощо, а тому рекомендуємо приблизно такі схеми (параметри) аналізу.

А) Новели, оповідання:

1. Назва
2. Скільки і які епізоди, події зображені
3. Якими основними засобами й прийомами творяться образи чи характери людей
4. Характери чи образи основних персонажів (героя й антигероя повніше)
5. Тема твору
6. Проблема та ідея твору
7. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) Повість

1. Назва
2. Загальна характеристика засобів та прийомів творення
3. Форма і композиція твору
4. Всебічний і повний аналіз особи героя чи антигероя (або й обох – у порівнянні)
5. Загальна характеристика інших діючих осіб (персонажів) — система образів
6. Характер конфлікту
7. Тема і тематика
8. Проблема і проблематика
9. Ідея та ідейний зміст
10. Суспільна, естетична чи художня цінність

В) Роман, роман-трилогія, роман-епопея:

1. Назва (повний аналіз)
2. Загальна характеристика засобів
3. Загальна характеристика прийомів з виокремленням найважливішого чи найважливіших прийомів
4. Форма твору і головні сюжетні лінії
5. Композиція і сюжет
6. Найповніший аналіз героя та антигероя і, при наявності обох, зіставлення їх
7. Окремі характеристики другорядних персонажів і тих груп, що стоять за героєм та антигероєм
8. При наявності, характеристики сил, що не мають чітко визначеної схильності ні до позитивного, ні до негативного начал
9. Система образів і конфлікт
10. Тема і тематика
11. Проблема і проблематика
12. Ідея та ідейне багатство
13. Художня, суспільна, естетична та інша цінність твору

(Козлов А.В., Козлов Р.В. Літературознавчі дослідження в школі. – Кривий Ріг, 2002.)

СХЕМА АНАЛІЗУ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

(аналізується особливо уважно і специфічно)

1. Незалежно від того, як написана п’єса – віршем чи прозою, акценти тут набагато відмінніші від аналізу творів поезії і прози:

а) оскільки в п’єсі говорять майже тільки діючі особи, особлива увага приділяється саме мові діючих осіб;

б) виходячи з того, що драматургія – це передовсім дія і протидія людей, слід особливу увагу приділити конфлікту;

в) оскільки в драматургії жанри визначають передовсім за тим, який характер має конфлікт (трагічний, драматичний чи комічний), необхідно особливо глибоко й обґрунтовано визначити жанр твору.

2. Жанр твору в драматургії визначається ще в плані форми та змісту окремо.

З цих та й інших причин пропонуємо наступні схеми аналізу п’єс:

А) Одноактні п’єси, драматичні етюди, драматичні картини, сцени тощо:

1. Назва
2. Авторське визначення жанру твору, місця і часу дії
3. Індивідуальні особливості мови головних та другорядних діючих осіб
4. Загальна характеристика засобів та форм дії і взаємодії (хоча б провідних) дійо­вих осіб
5. Форма твору і сюжет
6. Система образів і суть протистояння (суперечності) між героєм і антигероєм, позитивними й негативними силами
7. Конфлікт і процес його розвитку: зав’язка розвиток (загострення) подій (зіткнень), кульмінація, розв’язка
8. Ідейно-естетична сутність та потенціал конфлікту
9. Естетична ідея твору
10. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) Багатоактна п’єси:

1. Назва
2. Авторське визначення жанру твору
3. Авторські представлення діючих ост
4. Авторські пояснення, вказівки на час і місце та суспільні координати дії, рема­рки тощо.
5. Форма і композиція твору
6. Детальні мовні характеристики діючих осіб
7. Характери (образи) діючих осіб – передовсім героя та антигероя
8. Причини і сутність протистояння героя та антигероя чи інших протидіючих сил
9. Тип і характер конфлікту (трагічний, драматичний чи комічний)
10. Етапи розвитку конфлікту: зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка.
11. Естетична сутність конфлікту
12. Тема і тематика
13. Проблема та ідея твору
14. Проблематика та ідейний зміст
15. Жанр твору і авторське визначення жанру
16. Цінність твору: .художня, суспільна, естетична та ін.

(Козлов А.В., Козлов Р.В. Літературознавчі дослідження в школі. – Кривий Ріг, 2002.)

Схема аналізу епічного твору

1. Автор, його місце в літературі.
2. Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору.
3. Соціально-суспільні умови, в яких був написаний твір.
4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні) та ін.
5. Жанрові особливості.
6. Тема.
7. Ідея.
8. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний).
9. Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту).
10. Правда та художній вимисел.
11. Проблематика твору.
12. Аналіз художніх образів.
13. Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку та ліричні відступи.
14. Народність твору.
15. Роль твору в суспільному житті свого часу.
16. Актуальність (чи ні) його сучасників.
17. Вплив яких відомих вам авторів відчувається (чи ні) в даному творі.
18. Відгуки критиків та інших діячів мистецтв.
19. Екранізації та сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення?
20. Мої думки з приводу прочитаного.

( Див.: Косенко Н. Опорні схеми для аналізу літературних творів // Дивослово. – 2001.- №4.- с.55.)

Схема аналізу художніх образів

1. “Анкетна” характеристика героя (хто? звідки? якого роду? чим займається?)
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
3. Чи є в нього прототип?
4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу).
5. Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично.
6. Соціальне звучання образу.
7. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.
8. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).
9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов’язаний він з іншими героями (зв’язком кармічним (життєвим), емоційним, духовним)?
10. Мова як засіб самовираження персонажа.
11. Ставлення до нього інших дійових осіб.
12. Ставлення автора до свого героя.
13. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.
14. З якими відомими вам героями перегукається образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?
15. Моє сприймання героя.
16. Пантонімічне представлення персонажа.

( Див.: Косенко Н. Опорні схеми для аналізу літературних творів // Дивослово. – 2001.- №4.- с.55.)

Схема аналізу ліричного твору

1. Автор, його місце в літературі.
2. Тематичне спрямування всієї творчості.
3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).
4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) та ін.
5. Тема поезії та провідні мотиви.
6. Ідея.
7. Жанр.
8. Композиція (якщо є).
9. Ліричний герой.
10. Образи, символи (якщо є) твору.
11. Сюжетні лінії (якщо є).
12. Настрій (мінор, мажор).
13. Художні засоби.
14. Віршований розмір, рима.
15. Місце твору в доробку поета.
16. Його актуальність на сьогодні.
17. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.

( Див.: Косенко Н. Опорні схеми для аналізу літературних творів // Дивослово. – 2001.- №4.- с.55.)

Аналіз творів великих та середніх епічних форм (роман, повість, поема)

1.Історія написання.

2.Життєва основа і тема твору.

3.Жанрові особливості тексту.

4.Образна система. Групування персонажів.

Образи як виразники та носії ідеї.

5.Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній.

Позасюжетні елементи (ліричні відступи, вставні новели тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту.

6.Роль пейзажу та інтер’єру в композиції твору.

7.Пафос твору.

8.Мова твору.

Аналіз творів малої прози (оповідання, етюд, новела, нарис)

1.Жанр твору.

2.Тема.

3.Авторський контекст та образна система. Ідейна спрямованість твору.

4.Особливості сюжету та композиції.

5.Мовно-стилістична майстерність автора.

Аналіз п’єси

1.Жанр твору.

2.Ідейно-тематична основа п’єси.

3.Сюжет п’єси. Сутність конфлікту. Роль авторських ремарок.

4.Образи-персонажі. Прийоми творення характерів п’єси.

5.Мова персонажів.

Аналіз поезії

1.Тематична приналежність поезії (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна).

2.Жанр ліричного твору (елегія, ідилія, ода, медитація тощо).

3.Мотиви та лейтмотив поезії. Її ідейний зв’язок з іншими творами у збірці, періоді творчості, спадщині митця.

4.Будова поезії: строфіка, розмір, римування.

5.Особливості поетичної мови: фоніка – тропіка – синтаксис.

(Див.: Крайнікова Т. Аналіз художніх творів // Українська мова та література. – 2002. – № 17 – 19 – с.17.)

Схема аналізу ліричного твору

1.Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще зрозуміти специфіку даного твору).

2.Історія написання твору.

3.Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).

4.Провідний мотив твору.

5.Композиція твору.

6.Ключові образи твору.

7.Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка).

8.Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.

9.Підсумок.

Схема аналізу епічного і драматичного твору

1.Корткі відомості про автора (ті, що допомагають краще зрозуміти специфіку даного твору).

2.Історія написання і видання твору.

3.Жанр (роман, повість, оповідання, трагедія, комедія, власне драма).

4.Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для твору).

5.Тема, ідея, проблематика твору.

6.Композиція твору, конфлікт, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем.

7.Роль позасюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо).

8.Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору. Художні деталі.

9.Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)

10.Підсумок (художня цінність твору, його місце у доробку автора та в літературі, сприймання твору в добу письменника та його сучасне прочитання).

(Див.: Пахаренко В. Художнє слово: Порадник для вчителів української літератури: Схема аналізу ліричного твору.

Схема аналізу епічного і драматичного твору // Українська мова та література. – 2001. – № 29-32.)